Давно, коли наші прабабусі були ще молодими весело жили, працювали але були зовсім не грамотними. І коли напрацювавшись після довгого робочого дня – вечорами ходили на
лікнеп, де вони вчилися першої грамоти і вона їм вдавалася важко. Були скрутні часи, не було на чому писати та що читати. І тому почали створюватись хати-читальні. В хатах-читальнях
навчались писати букви, читати, вчилися грамоти, а ще - вишивали, прали кужіль, ткали верети і все це робили при каганці.
Перша хата-читальня в селі була в урочищі «кривуля». З початку то була конюшня, потім її розділили на хату-читальню і ясла. З часом в селі було декілька читалень, де
люди пізнавали науку, організовувались на кожній сотні села хати-читальні. (сотнями були поділені урочища села: місто, Соколів, Кривуля, Царина, Загора, Кавалки, Потічок, Посіч, Дубина).
Однією з них завідувала секретар селищної Ради і секретар комсомольської організації Берензей Н. В. На першій сотні хатою-читальнею завідував Кушнірчук Володимир, на третій –
Вараниця Матвій.
В 1940 році був організований клуб на 200 місць і при клубі була перша бібліотека.
В 1932 році було впроваджено початкове навчання, в 1936 році початкова школа була перетворена в середню школу. В школах і сільському клубі були бібліотеки, які
нараховували близько 1200 книг.
А в 1949 р. відкрита нова бібліотека, яка знаходилася в сьогоднішньому будинку культури. Першим бібліотекарем була Ковальчук Лариса Василівна. Перший книжковий фонд бібліотеки
був – 245 книг.
Першими читачами були переважно діти, яких було 148 чоловік ( Плінський Станіслав Йосипович – нині працює шофером, Вараниця Марія Степанівна – медична сестра, Вермінський
Рафаїл Мар`янович, Рогоза Михайло та інші).
З дорослого населення першими читачами були: Максимчук Іван Михайлович, Цимбалюк Петро Григорович.
В 1958 році в жовтні місяці, щоб повністю задовольнити вимоги читачів, була відкрита друга бібліотека, яку населення села назвали іменем Лесі Українки.
Завідуюча районною бібліотекою Шкляр Поліна Євсеївна підтримала пропозицію, щодо назви бібліотеки. З 1958 р. бібліотека стала носити назву імені Лесі Українки.
З відкриттям бібліотеки нараховувалось 240 книг, які стали подарунком районної бібліотеки. 100 книг стали подарунком першої бібліотеки, де була завідуюча Смаровидло Явдокія
Йосипівна (учасниця війни). Ця бібліотека була розташована на території ферми.
Сама бібліотека була маленька із трьох стелажів, але тут завжди було людно.
За невеликий проміжок часу в 1963 р. в обох бібліотеках нараховувалось 8500 книг,читачів було 580.
В 1972 р. бібліотеку було перенесено, в приміщення сільської ради, де знаходилась до серпня 2007 року.
З 1949 по 1985 роки бібліотекою імені Лесі Українки завідувала Ковальчук Лариса Василівна. Тепер вона знаходиться на заслуженому відпочинку.
Більше 30 років Лариса Василівна присвятила бібліотечній справі, яка була зразком у роботі, чуйна, ніжна, усміхнена жінка, яка завжди була на полі, фермі, току, між людьми
завжди, приносила їм все нове і цінове. Її завжди чекали і поважали, і до цього часу згадують добрими словами.
Ларіса Василівна присвятила бібліотечній справі, де завжди була зразком у роботі, чуйна, ніжна, усміхнена жінка, яка завжди була на полі, фермі, току, між людьми завжди,
приносила їм все нове і цінове. Її завжди чекали і поважали, і до цього часу згадують добрими словами.
Лариса Василівна була нагороджена грамотами у 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1978,1979 рр. Більше 30 років присвятила бібліотечній справі, де завжди була зразком у роботі,
чуйна, ніжна, усміхнена жінка, яка завжди була на полі, фермі, току, між людьми завжди, приносила їм все нове і цінове. Її завжди чекали і поважали, і до цього часу згадують добрими
словами.
за успішне виконання соціалістичних зобов`язань .
Лариса Василівна використовувала різні форми роботи: бесіди, діалоги, вечори, виставки, тематичні полиці.
Бібліотека стала центром духовного відродження, осередком живого спілкування,місцем відпочинку та змістовного дозвілля читачів.
З 1985 р. по 1992р. завідуючою бібліотеки була Чорна (Орлюк) Людмила Василівна.
Людмила Василівна народилася 10.05.1965р. в с. Іванківцях Ново – Ушицького рн., Хмельницької обл. З 1980- 1983рр. навчалась в Камянець-Подільському культ просвітньому училищі
культури. З 1983- 1984рр. працювала бібліотекарем відділу комплектування Віньковецької УБС. З 1984 – 1989 р.р. заочне навчання в Київському інституті культури імені О. Є. Корнійчука. З 1984
по 1994 рр. працювала завідуючою філіалом бібліотеки с. Зіньків Віньковецького р-ну.
З 1994 р. працює завідуючою філіалом бібліотеки с. Адамівка Віньковецького рн. За десять років, які вона пропрацювала в бібліотеці, вона встигла зробити вагомий внесок, у
краєзнавчу роботу, а саме: написала з різних джерел літопис с. Зіньків, зробила ремонт бібліотеки, та багато іншого.
Людмила Василівна зуміла стати потрібною людиною селі, її поважали як людину, і як кваліфікованого спеціаліста. До неї не раз звертались за порадою, чи проханням щось
допомогти. За свою сумлінну роботу Людмила Василівна не раз нагороджувалась почесними грамотами: Почесні грамоти відділу культури у 1998, 1999, 2004, 2005р.р, Почесна грамота райдержадміністрації
в 2006 р. Почесна грамота обласного відділу культури в 2009 р.
З 1991 р. по 1995 р. завідуючою бібліотеки працювала Кармаліта Світлана Олександрівна і бібліотекарем Петльована Галина Іванівна з лютого 1994 р. Світлана Олександрівна
працювала в бібліотеці мало, але зарекомендувала себе, як гарний спеціаліст і тому її перевели з сільської бібліотеки в району в відділ обмінного фонду. Петльована Галина Іванівна працювала в
бібліотеці майже два роки. За цих два роки проявила себе ініціативною, вміє підібрати і запропонувати літературу читачам. Завжди весела привітна.
З серпня місяця 1996 р. завідуючою бібліотеки працює Савіцька (Стоян) Валентина Іванівна, яка працює і по сьогоднішній день з перервами на дві декретні відпустки.
З 1997 по 2000 р. працювала Кобилянська Світлана Віталіївна.
З 2005 по 2008 р. працювала Кравчук Олена Петрівна.
З серпня місяця 2008 р. на своє місце повернулася Савіцька Валентина Іванівна. В 1996р. закінчила Кам`янець-Подільське училище культури. В 2007 р. бібліотека була переведена у
ново просторе приміщення новозбудованої лікарні.
2011 р. бібліотека взяла участь у конкурсі програмі Бібліоміст, та виграла три комп’ютери, принтер, сканер.
25 листопада 2011р. відкрито Інтернет-центр з вільним доступом до інтернету. Користувачі бібліотеки мають змогу спілкуватися з друзями у соціальних мережах, замовляти товари, шукати
роботу, реферати для навчання.
Сьогодні бібліотека – загальнодоступний, культурно-просвітницький, інформаційний центр для населення села. Бібліотека – центр інформаційних ресурсів. Ми раді вітати учнів,
студентів, вчителів, людей різних професій, рівня освіти і віку. Бібліотека – це місце, де чикають нових зустрічей з шанувальниками друкованого слова та інформації. Наша бібліотека – творчий
простір для спілкування й поповнення інформаційного багажу. Увага бібліотекаря, який завжди радий допомогти Вам у розв’язанні будь якої проблеми і надати кваліфікаційну допомогу у доборі
необхідної літератури чи пошуку інформації в інтернеті.